Богоявлення

Богоявленням свято називається тому, що при Хрещенні Господа явилася світові Пресвята Трійця (Мф. 3, 13 – 17; Мк. 1, 9 – 11; Лк. 3, 21 – 22). Бог Отець говорив з небес про Сина. Син хрестився від святого Предтечі Господня Іоанна і Дух Святий зійшов на Сина у вигляді голуба. Здавна це свято називалося днем Просвіти та святом Світла, тому що Бог є Світло і явився просвітити “седящих во тме и сени смертней” (Мф. 4, 16) і спасти по благодаті падший людський рід.

Древня церква мала звичай хрестити оглашенних в навечір’я Богоявлення, бо Хрещення і є духовною просвітою людей.

Початок святкування Богоявлення відносится до апостольських часів. Про нього згадується в Апостольських постановах. Від ІІ сторіччя збереглося свідоцтво святителя Климента Александрійського про святкування Хрещення Господня і нічне бдіння, що здійснювалось перед цим святом.

В ІІІ сторіччі на свято Богоявлення відомі бесіди при Богослужінні святого мученика Іпполита і святого Григорія Чудотворця. В наступні сторіччя усі великі отці Церкви – Григорій Богослов, Іоанн Златоуст, Амвросій Медіоланський , Іоанн Дамаскін проводили особливі бесіди про свято Богоявлення. Преподобні Іосиф Студит, Феофан та Візантій написали багато піснеспівів на це свято, які виконуються і нині за Богослужінням. Преподобний Іоанн Дамаскін казав, що Господь хрестився не тому, що Сам мав потребу в очищенні, але щоб «водами погребсти человеческий грех», виконати закон, відкрити таїнство Святої Трійці і, нарешті, освятити «водне єство» та подати нам образ і приклад Хрещення.

Церква у святі Хрещення Господня спрямовує нашу віру у високу та неосяжну розумом таємницю Трьох Лиць Єдиного Бога та навчає нас рівночесно сповідати та прославляти Святу Трійцю Єдиносущну і Нероздільну. Церква показує нам необхідність хрещення для віруючих у Христа, дає нам відчуття глибокої подяки до Просвітителя і Очистителя нашого гріховного єства. Вона вчить, що наше спасіння і очищення від гріхів можливе тільки силою благодаті Святого Духа, і тому необхідно достойно берегти ці благодатні дари святого Хрещення для збереження в чистоті тієї дорогоцінної одежі, про яку говорить нам свято Хрещення: «Елицы во Христа крестистеся, во Христа облекостеся» (Гал. 3, 27).

джерело


– так возвеличуємо Христа у Символі Віри, такими словами прославляємо й празник Святого Богоявлення, що стало символом освячення і просвітлення, виходом із темряви гріха. У цей день ми символічно постаємо перед таїнством хрещення, у цей день Христос знову розкриває небо, закрите прадавнім гріхом, вселяючи надію на спасіння:

Таїнство Хрещення Господа нашого Ісуса Христа в ріці Йордан є продовженням празника Різдва Христового. Ці дві події є злучені між собою не тільки за календарним часом, але за значимістю подій. Як Різдво Христове стало знаком сповнення Господньої обітниці, так і Хрещення стало знаком відновлення єдності з Господом, що у дивний спосіб проголосив присутність Сина серед грішного людства. В цей день сам Отець Небесний звіщав голосом із неба: „Це Син Мій улюблений, в Ньому Моє благовоління” (Мр. 1, 11):

У таїнстві Хрещення Ісус Христос об’являє себе як істинний і довгоочікуваний Месія і Спаситель світу, про це свідчить і Святий Дух, що у вигляді голуба сходить на Нього. Немов старозавітній голуб, що приніс надію на спасіння праведному Ною разом із родиною, так і новозавітній голуб засвідчив здійснення волі Господньої на землі. Так у символічний спосіб празник Господнього Хрещення показує нам одну з найбільших і найглибших правд нашої святої віри — таїнство Пресвятої Тройці:

Ця велична подія Хрещення Христового — найбільш явне й промовисте об’явлення Святої Тройці, звідси і ще одна назва – Богоявлення, адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

Цей день докладно описаний у канонічних Євангеліях, тож цей празник, окрім празника Пасхи і Зіслання Святого Духа, належить у Східній Церкві до найдавніших і почав святкуватися наприкінці II або на початку III ст. Про нього згадує у своїх творах святий Климент Олександрійський. Про подію Богоявлення у III столітті говорять у богослуженнях святий Іпполит Римський, проголошували проповіді св. Григорій Неокесарійський Чудотворець, а в IV ст. у дні цього празника св. Григорій Богослов, св. Йоан Златоустий, св. Григорій Ниський, св. Августин та інші Отці Церкви проголошували проповіді.

Зазначимо, що саме Хрещення передувало початку Христового служіння. Ісус вибираючись навчати народ і заснувати своє Боже царство, а саме Церкву, хоч сам безгрішний, ввійшов у Йорданські води, щоб спровадити Божу ласку й Боже життя з неба на землю. Тільки прийнявши з рук праведного Йоана хрещення, Ісус ступає на тернистий шлях спасіння світу. Зустріч Христа і Предтечі стала знаком сповнення Господньої обітниці, знаком зустрічі Старого і Нового Завіту, знаком початку нового життя. Тому таку велику увагу приділено цьому моменту не тільки у євангельських текстах, але у літургійних піснеспівах:

Здивувався Йоан, побачивши перед собою Спасителя світу, недостойним вважає він себе хрестити Месію про якого звіщав: «Я хрищу Вас водою, але йде ось потужніший за мене, що Йому розв’язати ремінця від Його взуття я негідний, — Він хреститеме Вас Святим Духом й вогнем» (Лк. 2:16).

Впізнавши в Ісусі Спасителя, про якого звіщав, розгубився Предтеча і здивувався, не смів хрестити Того, хто є владикою неба і землі:

Проте Христос звелів Йоанові сповнити закон:

Так у літургійних піснеспівах в поетичній формі передано подію, описану у євангельських текстах. Знаковість зустрічі Йоана Хрестителя з Христом закарбована не тільки у празничних гимнах, але згадується щовівторка – цей день тижня за Осмогласником присвячений пам’яті Йоана Предтечі.

Таїнством Хрещення показав нам Христос, що ця подія є необхідною для тих, хто прагне доброчинного життя і відчиненого неба. Бажаючи привести людей до найтіснішої злуки з Богом, Христос встановлює св. тайну Хрещення, кажучи згодом до апостолів: „Ідіть, отже, навчіть усі народи: христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав…” (Мт. 28, 19).

Освятивши воду, Христос водночас освячує весь матеріальний світ. Він підносить й немов просвітлює все сотворіння Своєю участю в людській, матеріальній природі. Величність події передана яскравим образним змалюванням події – завмиранням небесних сил — силы небесныя оужасошася, пригадування захоплюючого розходження морської стихії на початку виходу ізраїля із єгипетського полону:

Вихід вибраного Ізраїльського народу з Єгипетської землі – «дому неволі» – до обіцяної землі – «молоком і медом текучої» – була небезпечною, але врятував Господь, втопивши фараонове військо. Пізніше, за часів Ісуса Навина, Йордан стає символом чудесного переходу через Червоне море, що оспівується у псалмі 114:

Побачило море все це – і побігло, Йордан повернувся назад! Гори скакали немов баранці, а пагірки немов ті ягнята! Що з тобою море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?

Ці образи псалмопівця переспівуються у празничному піснеспіві:

І ось Месія-Христос увійшов у води Йордана, й сталося те, що прорік ще Господній псалмопівець: „Голос Господній над водами! Загримів Бог слави, Господь над великими водами” (Пс. 28).

Так на Йордані дві стихії – вода і вогонь – стали заповітом нового життя, якому відповідають дві тайни – очищення і просвітлення, і невипадково наступними словами Христа стали саме ці, звернені до Никодима і до всіх нас: „Хто не відродиться водою й Святим Духом, той не може увійти до Царства Божого” (Ів. 3, 5). Тому празнику, що відзначається 19 січня, Cвята Церква присвоює три найменування: Хрещення, Богоявлення і Просвітлення.

Велич події особливо важлива для нас — Христос, який був безгрішним, заради гріхів роду людського приймає Хрещення у водах Йорданських, щоб таким чином покласти початок хрещенню кожної людини в ім’я Пресвятої Тройці для відпущення гріхів і з’єднання з Богом.

В Таїнстві Хрещення кожний з нас одягається в світлу ризу Божественної правди, чистоти і святості. Хрещення впроваджує людину до Церкви, до пізнання Христової науки, головних правил і правд, що керують на дорозі життя. Тому подають при хрещенні палаючу свічку на знак, що освічуватимуть нас заповіді Христа-Спасителя. Завдяки Хрещенню ми просвітлені Троїчним світлом, яким осягаємо незбагненного Бога, пізнаємо небесний світ і світ земний. Хрещення також є правом до всіх святих тайн, за допомогою яких відбувається найтісніше єднання з Христом, правом стати цеглиною у величавій будівлі, підвалиною якої й завершенням є сам Спаситель.

джерело

Comments are closed.