Шафар Світлана

Шафар Світлана Леонідівна

Шафар Світлана Леонідівна народилася 2 липня 1951 року в селищі Борова Фастівського району Київської області
Світлана Леонідівна Шафар – мудрий романтик, різнобічно обдарована людина, аж ніяк не випадкова у музичній, літературній і педагогічній біографії України – відома піаністка, композитор, поетеса, представник уславленої композиторської і педагогічної школи Олександра Михайловича Канерштейна, початок і основа якої ідуть від В.В. Пухальського, К.М. Михайлова, Б.М. Лятошинського.
Народилась у селищі Борова на Київщині в родині вчених-агрономів. Жага музичних знань привела її до музичного училища імені Р. Глієра та Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (1998), який закінчила з відзнакою. Під час навчання в аспірантурі університету (науковий керівник – відомий диригент, професор А.Г. Болгарський) їй була присуджена стипендія Міжнародної Дослідницької фундації ім. О.Ольжича.
Широко відома діяльність С. Шафар як композитора – вона працює у пісенному та інструментальному жанрах. У співавторстві з поетами С. Грицюком, В. Женченком, М. Лебединським, Ю. Удодом, Б. Мельником, В. Селехом, В. Клим’юк, В. Єгоровим, С. Корєнєвою, В. Погорєловим, О. Кавуненком, В. Піднебесною, Г. Двойносом написано багато пісень, які звучать по українському національному радіо, виконуються на престижних сценах міста Києва та Київської області.
У письменницькому і поетичному доробку С. Шафар – твори, які увійшли до її книг «Діаманти душі», «Горящяя свеча ко мне так близько наклонилась», «Посвящения-посвяти», «Шафарики – дотепні думки від життєвини». У співавторстві з композитором О. Канерштейном написала цикл солоспівів «Яка прекрасна Україна» (2000-2002), які увійшли до учбового репертуару студентів Інституту музики імені Р. Глієра м. Києва. Всі твори циклу були виконані високими майстрами співу на сцені Національної спілки композиторів України (2008). Романс «Сумую», написаний С. Шафар у співавторстві з композитором В. Кирейком увійшов до циклу романсів, які були представлені у 2002 році на здобуття Національної премії України ім. Тараса Шевченка у виконанні Тамари Коваль і Світлани Шафар. Книги С. Шафар знаходяться у бібліотеці Верховної Ради України, бібліотеках м. Києва, Папській бібліотеці Ватікану, музеї селища Борова (Київщина). Поезії С.Шафар введені в учбову програму Борівської гімназії, в них домінує культ добра і краси.
С.Л. Шафар стала автором наукових праць, надрукованих в книгах та збірках. Являється музичним редактором книги Г. Двойноса «Коні, коні, ви знову зі мною», збірки обробок українських народних пісень для фортепіано «Чорна рілля ізорана» В. Демянишина. Є літературним редактором поезій Олени Рєпкіної (США) та Інги Курганської (Україна).
Пісні Світлани Шафар надруковані в книгах «Діаманти душі» Світлани Шафар (Київ, 2001), «Весна у Києві» Юрія Удода (Київ, 2003), «Радуга словесная» Віри Піднебесної (Київ, 2011), «Вибрані твори» ІІ том Миколи Лебединського (Київ, 2011).
Про плідну творчу діяльність Світлани Шафар надруковано в книгах «Творець чарівних мелодій видатний композитор сучасності Віталій Кирейко» (Київ, 2002), Дмитро Полонський «Дмитроздуми» (Київ, 2004), Е. Митницький, О.Нєпосєдова «Леля» (Київ, 2006), Юрій Удод «Над плесом вічного Дніпра» (Київ, 2007), Володимир Маслак «Живопис, каталог творів» (Київ, 2008), «Українські козаки отамани ХХІ століття» (Київ, 2011), Микола Лебединський «Вибрані твори» ІІ том (Київ, 2011).
Як піаністка С. Шафар виступає перед слухачами Києва і України. Активно пропагує твори сучасних українських композиторів Віталія Кирейка, Олександра Канерштейна, Дмитра Полонського. Також виступає з видатними співаками Романом Майбородою, Миколою Ковалем, відомими співачками Іреною Захарко, Вікторією Радик, Тамарою Коваль, співаками Василем Білоцерківським, Андрієм Теноровським. Разом з видатною співачкою Аліною Волковою підготувала та виступила з цікавими концертними програмами: «Коли запалюють свічки», «Музикою сяє душа», «Вклоняємось великим тим рокам», «Яка прекрасна Україна» на сцені Національної філармонії України, інших залів Києва: Будинку вчителя, Будинку актора, Будинку вчених.
В особистому житті Світлані Шафар пощастило, бо має чудову сім’ю: чоловіка Віктора Павловича Сєрого – відомого вченого-винахідника в царині відкритих рудників, доньку і зятя Тараса Стефановича Гіндрюка юриста банку. Вони розуміють її непросту душу, створюють умови для повноцінної праці і творчості. Донька Євдокія Вікторівна Сєрая – прекрасна піаністка, майстерний концертмейстер. Закінчила Національну музичну академію ім. П.І. Чайковського, успішно працює в Київському міському Будинку вчителя. Виступає разом з матір’ю в концертах, допомагає в їх підготовці і проведенні. Успадкувала від батьків красу, доброту, співчуття до людей і велику любов до мистецтва.
За власною методикою «Формування творчих здібностей людини засобами мистецтва» С.Шафар виховала плеяду талановитих піаністів і педагогів, які гідно презентують українську фортепіанну школу в усьому світі.
Світлана Шафар робить чимало доброго як волонтер для Російського Центру науки і культури в м. Києві, Київських громадських центрів «Кінор» та «Хесед», Міжнародної організації «Козацтво України», Київського Польського Культурно-Освітнього товариства ім. Адама Міцкевича, інших організацій.
Серед нагород та відзнак С. Шафар останніх років медаль «65 років Перемоги», почесний знак «За соціальний захист інвалідів війни»; почесний знак «10 років Міжнародної організації «Козацтво України»; диплом «За участь в ІХ фестивалі Тарас Шевченко – мовами національних меншин України» Міністерства культури України; грамота «За створення пісні «С Победой, храбрые солдаты!», написаної на слова поета-фронтовика М.А. Лебединського Президії Ради Всеукраїнської організації інвалідів війни, Збройних Сил, та учасників бойових дій; диплом «За самовіданне служіння Козацькій ідеї, патріотизм та доброчесність» Міжнародної організації «Козацтво України».
Багато років С. Шафар працює в авторитетному журі конкурсу «Квітучі барви твого таланту» Київського міського Будинку вчителя.
Високим визнанням творчості С.Л. Шафар стало особисте, особливе привітання і благословення Папи Римського Івана Павла ІІ-го, та несподівані подарунки видатних майстрів мистецтв України: «Портрет Світлани Шафар піаністки, поетеси, композитора» самобутнього живописця В.Т. Маслака (2007); скульптура всесвітньо відомого скульптора, художника В.З. Бородая «Світлані Шафар присвячую!!!» (2008).
Відомий літературний критик поет і журналіст Борис Мельник назвав Світлану Шафар «Царівною Духу і Краси».

Весняна любов

«Любви взаимной миг волшебный
Прекрасно-радостным казался,
Он для души – бальзам целебный,
Навечно в памяти остался.
Благословляю этот день сейчас,
Такой приятный и счастливый,
Ведь третья молодость для нас
Была торжественно-красивой.»
Микола Лебединський.

Весна! Весна прийшла!
Проміння сонця знов цілує нам вуста,
А вітер обіймає нас крилами
І пахощі весни несе і будить в серці
За зиму приспану любов.
Його тепер обпалює страждання,
І мов струна дзвенить глибокий щем,
Клекоче в ньому пристрасті бажання…
Рятуйте моє серце
Від сполохів,
спокуси,
сподівань!

Злетить, як цвіт, ота любов весняна,
І серце зранене болітиме…
Болить, болить мого кохання свіжа рана!
Спливли роки …
А серце пам’ятає
Ті сполохи,
спокуси,
сподівання!

Те кохання.
Велике, щемне те кохання!
З далечини знов голос твій лунає:
– Моя любове, ніжною лишайся ….
Моє ти сонце, світе дивовижний,
Моя дзвінка, стрімка і чиста річко,
З твоїх очей спиваю я блакить.
Я сам не знаю, як тебе кохаю,
Щораз вмираю й знову оживаю
І піснею лечу, лечу до зір…

Прекрасна весняна любов!

Дзеркальність від поезії Світлани Леонідівни Шафар

Чиста поезія Поетичної Душі Світлани Леонідівни Шафар. Навіть не потрібна рима, вона буде заважати, опошлювати високу поетику почуттів Божого обдарування, високі небесні відчуття краси, гармонії, людських страждань і Небесної Милості цієї прекрасної поетеси.
У поетеси Світлани Шафар вселенське співчуття людині, любов до душевних стосунків і до духовних пошуків «малих отих». Розуміння почуттів – дар Божий, розуміння справжніх істин – Откровення Господнє!
Маємо обдарованість: поетичну, душевну, духовну, гармонійну та музикальну. Огорнена музикою, словом, обдарованість Світлани Шафар створює високе, небесне сяйво почуттів і дотику до божественного. За цим і велика відповідальність поетеси, велика ноша цього полум’я почуттів, слова і знань.
Є поетичні речі, які живуть поза часом і контекстом. Це як ангельський спів – звучить як торжество слави, краси, правди, як дарунок і благодать усім, хто чує.
Радіймо, втішаймося, хай душа святкує, бо маємо Благу Звістку, маємо щасливу нагоду дотику до вишніх джерел таланту земного, зернину глибокого пізнання великих і високих почуттів!
Маємо Світлану Шафар – значну Поетесу серйозного змісту, сповненого благородними ідеалами і високою Метою!

Весна 2011 року.

Григорій Петрович Куценко,
письменник, поет,
голова Київського товариства
політв’язнів та жертв репресій, заступник голови
Демократичної партії України.

фото диплома та
медалі лауреата міжнародної нагороди ім. Павла Чубинського